Тендер на 536 мільйонів гривень: Як фірма втікача Олега Авер’янова продовжує отримувати державні замовлення
Про всі обставини ситуації пише у своєму розслідуванні Антикор.
Зрада це чи не «зрада» - питання, на перший погляд, спірне. Оскільки свій вирок власник ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» Олег Авер’янов отримав за суто кримінальною статтею – за крадіжку автомобіля у своєї колишньої дружини. І ця судимість жодним чином не стосується ні підприємства, яким він володіє, ні тендеру на постачання пожежних цистерн для ДСНС, який це підприємство виграло, ні 536 728 000 гривень, які воно отримає від держави.
Суто формально це так. І про це пишуть всі видання, які з задоволенням розмістили матеріали з дуже клікабельними заголовками на кшталт «Фірмі засудженого на 7 років тюрми бізнесмена замовили пожежні авто на 530 млн». Однак попри суто формальні фактори, які дійсно жодним чином не забороняють «Пожмашині» брати участь у державних тендерах і вигравати їх, є й інші, які є дійсно чистісінькою зрадою. Без жодних лапок.
Щоб це зрозуміти, треба повернутися в історію того, як державний завод протипожежного обладнання у селищі Ладан на Чернігівщині, до речі – єдиний такий завод на теренах України, спочатку розграбували, потім довели до банкрутства, а потім він опинився у руках відомого на тій же Чернігівщині Олега Авер’янова, одного з лідерів не менш відомого на всю Україну ОЗГ «Європа». І до чого тут Олег Ляшко, партійний бос Авер’янова, завдяки якому останній навіть встиг побувати заступником міністра з надзвичайних ситуацій та теж вляпався у корупційний скандал.
Схема, за якою державний завод опинився у приватній власності, елементарна. Спочатку було створено кілька фірм, на які із ДП «Пожспецмаш» вивели всі активи. Серед них було і ТОВ «Пожспецмаш», на яке була переоформлена вся технічна документація з виготовлення спецтехніки. На інші фірми було передано всі засоби виробництва: виробничі приміщення, цехи, обладнання тощо. Всі ж борги та непотріб залишилися у Державного підприємства «Пожспецмаш», яке було фактично основним у селищі Ладан Прилуцького району і несло на собі тягар утримання житла та комунальної сфери для майже десяти тисяч жителів цього селища. Звісно, що після такого фортелю селище залишилося з величезними проблемами у комунальній сфері, зате Олег Авер’янов став власником заводу, який виробляє унікальну техніку і є фактичним монополістом.
Без допомоги з Києва тут, звісно, не обійшлося. Ключовими гравцями, крім Авер’янова, на той момент – депутата Чернігівської обласної ради від Радикальної партії Ляшка, був сам Олег Ляшко, чиї позиції в політиці тоді були дуже потужними; Валерій Дубіль – партнер Авер’янова по ОЗГ «Європа» і багаторазовий народний депутат від блоку Юлій Тимошенко; міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у чийому віданні було ДСНС, і завдяки якому новоспечене приватне підприємство отримувало дуже непогані замовлення на пожежну техніку.
Варто ще нагадати про так звану «бюджетну ніч» 2015 року. Тоді у влади не було, як зараз, монобільшості та важливі законопроєкти ухвалювалися шляхом домовленостей між ключовими гравцями. Але при ухваленні Держбюджету на 2016 рік фракція РПЛ відмовилася голосувати за нього, поки заводу Авер’янова не спрямували 400 мільйонів гривень на закупівлю пожежної техніки. Як тільки це сталось, полум’яний любитель вил, української землі та корів Олег Ляшко негайно дав відмах своїм партійцям, і бюджет було ухвалено.
У тому ж 2015 році ексголова ДСНС Сергій Бочковський заявляв про тиск на нього Олега Ляшка з метою «вибити» перемогу на тендері ДСНС для «Пожмашини». Після цієї заяви Бочковський потрапив туди, де свого часу Ляшко провів незабутні часи своєї молодості – тобто до СІЗО, а в крісло заступника голови ДСНС сів Олег Авер’янов.
І відразу розгорівся новий тендерний скандал. Ціна тендеру – 92 мільйони гривень. У ньому беруть участь «Пожмашина» та «Ман трак енд бас Юкрейн», яке й перемагає. Однак невдовзі виявляється, що німці за свою перемогу «відкотили» Авер’янову дві третини від тендеру, які опинилися на рахунку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія Альянс-Агро», зареєстрованого у квартирі Олега Авер’янова. Був скандал, було слідство, були «маски-шоу», однак все закінчилося нічим, а «Пожмашина» продовжувала вигравати державні тендери.
За нової влади ситуація не змінилася, а фірма Авер’янова й далі продовжувала сидіти на державних закупівлях. У 2023 році щодо цих закупівель було порушено ще одну кримінальну справу – цього разу вже, щоправда, ця справа видається відвертим «наїздом» на Авер’янова та ще чотири інших фірми за продаж товарів для Міноборони та ДСНС під час воєнного стану. Йдеться про вельми сумнівну позицію Державної аудиторської служби про те, що приватні фірми не мали права отримувати прибуток при продажі товарів Міноборони та ДСНС, а всі оборонні контракти до липня 2023 року служба розглядає як злочинні.
Яка б не була позиція ДАСУ з погляду закону, а вона, повторимось, досить сумнівна, в Авер’янова знову відбулися «маски-шоу». Які, втім, ні до чого не привели – що ще раз підтверджує як сумнівність правової позиції тих, хто наїхав, так і кричущу некомпетентність правоохоронців, які в умовах повного правового безміру нинішніх часів не змогли зліпити бодай трохи прийнятного звинувачення щодо Авер’янова.
Однак несподівано останньому «прилетіло» з того боку, з якого він явно не чекав – від колишньої дружини, з якою він судиться за майно аж з 2015 року. Серед іншого Євгенія Авер’янова подала до поліції заяву про те, що Олег Авер’янов вкрав у неї подаровану ним же машину «Порше Каєн».
Заяву Євгенія подала ще 2015 році, однак, як і слід було сподіватися, справу не порушили. Втім, Євгенія Авер’янова таки добилася свого – у 2019 році поліція таки відкрила кримінальне провадження. Слідство тривало три роки та 2022 році Чернігівський районний суд, куди справу занесло на розгляд невідомим чином, Олега Авер’янова виправдав. Апеляційного розгляду Євгенія Авер’янова добивалася ще два роки, і ось уже у вересні 2024 року Чернігівський обласний апеляційний суд відвісив йому сім років, що явно забагато за той злочин, що йому інкримінують. З урахуванням всіх обставин справи можна було обійтися умовним терміном.
Однак суть не в цьому, а в тому, що Олег Авер’янов зник із зали суду перед проголошенням вироку, після якого його мали взяти під варту. І передав привіт українцям з Польщі, де брав участь у виставці спецтехніки.
Якщо повернутися до тендеру на пів мільярда, який в черговий раз виграла фірма Олега Авер’янова, то, знову ж повторимося – тут з формальної думки все законно – судимість за 289 ККУ не впливає на можливість брати участь у державних закупівлях. Однак питання явно глибше – погодьтеся, що посадила Олега Авер’янова явно не його колишня дружина. Її заява про крадіжку була просто чудовим приводом для того, щоб вкотре «наїхати» на Олега Авер’янова, причому досить серйозно – сім років в’язниці, за що б їх не дали, це сім років.
Але Авер’янов не лише не сів, а ще й, перебуваючи «на втіках», виграє тендер на пів мільярда гривень. При тому, що хтось «нагорі» його дуже не любить. Але тендер зірвати цей хтось не зміг. Питання – хто допоміг Авер’янову? І виграти черговий тендер, і втекти за кордон, і досить непогано там почуватися?
Аваков? Це дуже і дуже сумнівно. Де він сам, до речі? Ляшко? Теж сумнівно – кому потрібен зараз колишній власник «радикальної» фракції, якщо цієї фракції немає? Дубіль? Можливо, але навряд – у нього наразі у самого далеко не все щасливо. Хоча не виключено – «монобільшість» розвалилася, а владі критично необхідні голоси в парламенті. Але цього було б достатньо для того, щоб забезпечити своєму колезі по «Європі» коридор за кордон, однак явно мало для зливу йому державних грошей, яких і для самих «слуг» уже давно не вистачає.
Але те, що хтось йому допомагає на самих високих щаблях вдали – однозначно. Однак хто саме – питання відкрите. І явно не за «красиві очі». Скільки коштує це все Авер’янову – теж питання відкрите.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
Распечатать
