СБУ могла стояти за підривом мосту в Криму, — Defence Express
Таку думку висловили аналітики Defence Express.
За їхніми словами, Україна вела розробки морських дронів "Толока" та "Марічка", а їхнє використання для ураження опор Кримського мосту виглядає цілком ймовірним.
"Підводні підпірки опор сильно пошкоджено на рівні дна — 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті цьому посприяли. Фактично міст перебуває в аварійному стані", — повідомляли у дописі в пресслужбі СБУ одразу після атаки на міст.
Аналітики кажуть, що підрив був здійснений на глибині близько 10 метрів, тому вогню від нього, як це було у спробах раніше, не було і не мало б бути. Також вони кажуть, що оцінити стан пошкоджень мосту можуть лише водолази, але це також означає, що відновити опори росіянам буде складно.
"Не менш цікавим питанням є засіб, яким й був уражений Кримській міст. Бо закладання понад 1 тонни вибухівки, а це лише сама вибухова речовина, без корпусу, навряд могла бути здійснена за допомогою пловців. І загалом враховуючи операцію "Павутина" з використанням дистанційно керованих FPV-дронів для ураження російських стратегічних бомбардувальників, одним з небагатьох варіантів є використання підводних дронів", — стверджують аналітики.
Читайте по темі: Сили оборони відбили на фронті 216 атак противника
Вони зауважили, що про розробки "Марічка" і "Толока" хоч і було заявлено раніше, але особливо про їхнє застосування публічно не говорилося.
У серпні 2023 року було показано випробування підводного дрона "Марічка", який завдовжки 6 метрів, та 1 метр в діаметрі. Він має дальність ходу до 1000 км та здатен нести більше 1000 кг вибухівки. Але заявлялась можливість зменшення дальності за рахунок меншої дальності ходу.
Експерти не виключають, що або "Марічку", або "Толоку" могла використати СБУ для удару по Кримському мосту.
Вони зазначили, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського мосту близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об’єктивно найважчі, бо треба обійти акустичні сенсори росіян та чітко пройти фарватером, не зачепивши бонові загородження.
"Не виключено, що підводний дрон, якщо це був він, був встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Це тоді нівелює питання запасу ходу та автономності, а також вирішує питання обходження акустичного контролю. Але це відв’язує від наразі відомих українських підводних дронів, бо його задачею було б подолати значно меншу відстань", — пишуть аналітики.
Распечатать
