Що буде, якщо Путін наважиться застосувати ядерну зброю: «Від Росії все відвернуться»
Багато хто представляє застосування ядерної зброї як кадри пуску міжконтинентальної балістичної ракети : потужний нищівний заряд, який до мети доставляє дорогий і складний носій. Насправді це стратегічна ядерна зброя, після застосування якої залишається у прямому значенні слова випалена земля на кілометри довкола. Досі жодна держава, яка має такі технології, не зважилася їх використовувати. Максимум умовно і лише під час навчань.
Тактична ядерна зброя за потужністю значно слабкіша від стратегічної: від однієї до ста кілотонн, тоді як потужність стратегічної — до тисячі кілотонн. Відповідно, тактичній ядерній боєголовці не потрібні великі ракети-носія. Ці боєзаряди можуть доставляти бомбардувальники, крилаті чи оперативно-тактичні ракети, якими Росія вже понад півроку обстрілює Україну. А найменші ядерні заряди можна використовувати навіть у великокаліберних мінах.
Тактичну ядерну зброю вигадували, щоб руйнувати добре укріплену лінію оборони супротивника. За допомогою одного заряду можна пробити пролом шириною кілька кілометрів і спробувати вклинитися в тил там, де звичайна артилерія з якихось причин не дає результатів.
“Відомо про п’ять класичних факторів, що вражають: ударна хвиля, теплове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження і так далі. Професіонали додають до цього ще два фактори: паніка та поривна депресія”, – пояснює військовий експерт Юрій Федоров.
Приклади таких вибухів відомі всім з історії Другої світової війни. 1945 року армія США скинула на японські міста дві тактичні ядерні бомби. "Малюк" і "Товстун", за найскромнішими оцінками, забрали життя понад сто тисяч людей.
І таких вибухів Росія може зробити дуже багато. Російська служба BBC з посиланням на федерацію американських учених наводить таку статистику за кількістю ядерних боєголовок. Запаси Росії перевищують сукупні запаси країн НАТО. Але важливо враховувати, що це загальна кількість: тут і тактична, і стратегічна ядерна зброя. Саме тактичних боєзарядів – 1820 штук.
Це, знову ж таки, загальна кількість, включаючи ті, що призначені для оборони Москви, знищення підводних човнів. Для війни на суші за оцінкою військового експерта Юрія Федорова придатні близько шестисот боєголовок. Це дані, які аналітики по крихтах знаходили в різних джерелах. Кремль офіційно про кількість своїх тактичних ядерних сил не повідомляє.
Імовірність застосування російської ядерної зброї в Україні в ефірі “Сьогодні” прокоментував Олександр Хара, український дипломат, експерт Центру оборонних стратегій.
– Ви з тих, хто припускає, що Путін зважиться на ядерний удар по Україні, або з тих, хто не припускає такої думки?
– Я не виключаю можливості застосування ядерної зброї по Україні чи якійсь іншій нежитловій нейтральній території для того, щоб показати свою рішучість. Хоча вважаю, що поки що вкрай малоймовірний такий розвиток подій. Я б у принципі сказав, що є деякі фактори, які треба враховувати при аналізі цього. Перше і найголовніше: до 24 лютого мало хто міг уявити, що Путін зробить таку велику геополітичну помилку, як широкомасштабно напасти на Україну. І тут уже не важливо, чи це були великі прорахунки ситуацій, чи це були наслідки ковіда. Є така теорія, що він обмежений у спілкуванні з невеликою кількістю людей і тому міг ухвалити таке рішення.
Може, злий жарт з ним зіграла віра в те, що Америка і взагалі Захід як такий слабкий і нездатний відповісти на удар. І, відповідно, це означатиме початок справжньої багатополярності. Є такий фетиш у російської політичної еліти. І однозначно те, що відбувається на полях бою зараз в Україні, складно подати як перемогу. У Путіна може бути в голові те, що застосування такої зброї або її демонстрація може бути виходом із цієї ситуації, оскільки на кону стоїть не лише доля Росії найближчим часом, а найголовніше – її виживання.
Думаю, що зараз у його оточенні додалося аргументів, щоби він не дожив до кінця цього року. Я маю на увазі насамперед кадебешне оточення, яструбів, які вважають, що з самого початку треба було жорсткіше з Україною, і ця часткова мобілізація не вирішує проблеми. І ще момент такий важливий, теж психологічний: Путін говорить про величезну геополітичну катастрофу – розпад Радянського Союзу, природно, звинувачує насамперед слабких та боягузливих представників політичної військової еліти. І, відповідно, він має відіграти це інакше.
– Показати, що він не такий слабкий.
- Більш жорсткий, так. Хоча насправді Росія зараз швидше йде по 1914, після поразки буде децентралізація. Росія перебуватиме на шляху розпаду.
– Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що США попередили Росію, що у випадку, якщо вона застосує ядерну зброю, на неї чекають катастрофічні наслідки. Що це може бути за наслідки, якими загрожують США?
– Насамперед у Кремлі мають бути впевнені, що відповідь буде надзвичайно жорсткою, оскільки вже досить високі ставки публічно були озвучені і Байденом, і Блінкеном, і Салліваном. А найголовніше – ми пам’ятаємо історію із червоними лініями на піску Обами, коли він попереджав Асада не використовувати хімічну зброю проти власних громадян. Асад застосував і ми бачимо катастрофу, яка сталася на Близькому Сході. Як картковий будиночок почав сипатись весь регіон.
Якщо Сполучені Штати не дадуть відповіді Росії, це означає, що їхнє кредо не буде достатньо сильним там, де важливішими для США є інтереси. Я маю на увазі Китай. Якщо з російської пляшки можна випустити джин, чому з північнокорейської пляшки не можна випустити джин? Це надзвичайно важливо. Я думаю, що буде конвенційний удар, швидше за все.
– Що таке конвенційний удар?
– Я маю на увазі звичайні озброєння, які можуть мати великі наслідки.
– Ті, що вкладаються в поняття конвенції, зрозуміла.
– І відповідно Україна отримає багато різної зброї і вже без обмежень у дальності. І теоретично американці можуть розмістити на території Європи ті речі, які Путін не хотів, щоб вони там знаходилися.
– Загалом за всю історію існування ядерної зброї вона була застосована одного разу: Хіросіма та Нагасакі. Я росла на тому, що ядерна бомба – це найстрашніше, що може статися. Світовий порядок базувався на тому, що не можна використовувати ядерну зброю, не можна цього допустити. Що станеться, якщо цей принцип буде порушено?
– Насамперед, ядерна зброя потрібна для стримування. Тривалий період часу так до нього підходили. І в теорії міжнародних відносин важливий такий момент є, що загроза застосування сили завжди сильніша, ніж застосування сили, більш ефективна. Тут цей запобіжник буде знятий, це перший момент. Другий момент – більшість країн світу, включаючи друзів Путіна, сприйматиме застосування ядерної зброї як слабкість Росії, оскільки вона не здатна звичайними силами та засобами реалізувати ті завдання, які ставить перед собою. Від Росії відвернуться всі, окрім хіба Лукашенка та Асада.
А найголовніше – буде негативна реакція Китаю та Індії, найважливіших партнерів, на яких зараз спирається Російська Федерація. Це сильно вдарить по можливості Росії щось робити. Неядерні держави подумають, щоб отримати зброю. Американці можуть змінити плани щодо можливих сценаріїв протидії Китаю з питання Тайваню. Думаю, що це не на користь самого Китаю.
– А взагалі ця скринька Пандори може бути розкрита? Індія, Пакистан почнуть закидати себе такою тактичною ядерною зброєю, Китай з Тайванем почне по-іншому спілкуватися?
– Індія – найбільша демократична країна. До Пакистану можуть бути претензії, він не в самому верху списку демократій, але точно якимось ідіотом 20 років не керується. Вони керуються здоровим глуздом. Тому використовують зброю за призначенням як стримування. Тим паче можливий ядерний обмін між цими двома країнами не залишиться непоміченим. Китаю доведеться вклинитися. Це не властиво ні індусам, ні пакистанцям – домінування чи бажання бути світовим гегемоном. А Москву підштовхує до таких дій саме те, що ми велика держава, і ми повинні показувати свою силу.
Навіть Кім Чен Ин дивитиметься з подивом і з гидливістю на Путіна, тому що йому теж ядерна зброя потрібна для того, щоб утриматися при владі і виторговувати собі певні преференції.
Автори: Юрій Баранюк, Ірина Ромалійська ; Теперішній час
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
