Холуйська Білорусь (не Білорусь). Агрофюрер на підспівках у російського фюрера
Що заявив Лукашенко
На нараді Олександр Лукашенко заявив, що під час зустрічі з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі вони домовилися про розгортання регіонального угруповання військ РФ та Білорусі "у зв’язку із загостренням на західних кордонах".
«Це все за нашими документами. Коли рівень загрози досягає нинішнього рівня, як зараз, ми починаємо запроваджувати угруповання Союзної держави. Основа (я завжди про це говорив) цього угруповання – армія, Збройні сили Республіки Білорусь.
Повинен вас інформувати, що формування цього угрупування розпочалося. Воно йде вже, на мою думку, протягом двох днів. Віддано було моє розпорядження, щоб ми розпочали формування цього угруповання», – наголосив він.
Лукашенко також наказав підготуватися до прийому та розміщення російських військових, яких буде «не одна тисяча людей».
Хоча формально Лукашенко пояснив розгортання регіонального угруповання певним загостренням на західних кордонах», він заявив про загрозу з боку України. Нібито його неофіційними каналами попередили про завдання ударів по Білорусі з території України:
«Я вже казав, що в Україні сьогодні не просто обговорюють, а планують завдання ударів по території Білорусі. Звісно, українцям це абсолютно не потрібно. Ну, навіщо їм ще відкривати другий фронт на наших південних кордонах, у них на північних? Навіщо? Це ж божевілля з погляду військових. Проте процес пішов».
Лукашенко заявив, що на території Білорусі війни не має бути і військові мають зробити все, щоби цього не допустити.
Крім того, віддано наказ КДБ «вжити всіх необхідних заходів контртерористичного характеру»: «Я доручив Міністерству оборони та Комітету державної безпеки опрацювати можливий комплекс заходів щодо контролю за ситуацією та реагування на неї. Але ще раз попереджаю вас: ми гідно відповімо будь-якому супротивникові. Ми до цього готувалися не один десяток років.
Що це означає
Формально Лукашенко не оголосив війни і не заявив про намір направити білоруську армію проти України. Він навіть спробував заспокоїти людей, закликавши їх «займатися своїми справами»: «Ситуація сьогодні не настільки загострена, щоб ми вже почали щось робити. Для цього є військові, які продемонструють на цьому етапі свою рішучість захищати свою країну. І тоді жоден негідник сюди не втече».
Але все, що Лукашенко зараз робить, має саме підготовку до війни: як на практичному, так і на риторичному рівні. Фейкова заява про плани України завдати удару Білорусі – це класичне перекладання відповідальності за агресію, такий прийом завжди використовують для виправдання війни.
При цьому не зовсім ясно, що Лукашенко має на увазі під терміном «розгортання» і, тим більше, «формування». Регіональне угруповання військ Білорусі та Росії було створено ще 1999 року, її основу складає білоруська армія у повному складі, додатково «формувати» її потреби немає.
Військовослужбовці військ зв’язку Південного військового округу під час масштабного тренування. Фото: mod.mil.rus / Facebook
Можливо, мало на увазі, що деякі білоруські підрозділи тепер залишать місця постійної дислокації та будуть направлені до західного чи українського кордону для формування ударного угруповання та виконання конкретних завдань. Але сам Лукашенко про це нічого не сказав, відповідних даних у публічному просторі наразі не з’являлося.
Можливо також, що за терміном «розгортання» ховається просто перекидання російських військ до Білорусі. До 2022 року до регіонального угруповання військ, крім білоруської армії, входила 1-а танкова армія РФ, штаб якої дислокувався у Смоленську. Відомо лише, що 1-а танкова армія брала участь у вторгненні в Україну, зазнала значних втрат і повністю не була відновлена. Тому зовсім не факт, що саме її перекинуть до Білорусі.
Не виключено, що основну масу російських сил, перекинутих до Білорусі, матимуть мобілізовані. Раніше заступник міністра оборони України Ганна Маляр, посилаючись на розвідку, повідомляла, що у Білорусі планують розмістити 20 тисяч мобілізованих із Росії. Вони мають поповнити дислоковані у Білорусі підрозділи армії РФ. За словами Маляр, співвідношення бійців з досвідом та мобілізованих має становити 1 до 5.
Газета «Наша нива» ще наприкінці вересня повідомляла, що влада готується прийняти російських мобілізованих на білоруських полігонах, у навчальних центрах та військових частинах. Ймовірно, навчання частини мобілізованих російських військових проводитимуть білоруські силовики, зазначало видання.
Що цьому передувало
Тривожні сигнали про можливий вступ Білорусі у війну почали надходити незабаром після того, як Кремль вирішив піти на ескалацію конфлікту з Україною: спочатку оголосив мобілізацію, а потім офіційно оформив анексію окупованих територій.
26 та 27 вересня Путін та Лукашенко провели переговори в Сочі. Під час зустрічі, за даними української розвідки, російський президент намагався домогтися від Лукашенка вступу у війну.
У день початку сочинських переговорів співтовариство залізничників Білорусі опублікувало інформацію про підготовку Білоруської залізниці до прийому військових ешелонів з боку РФ. При цьому стверджувалося, що працівників та керівників залізниці змушують «підписати зобов’язання не розголошувати службову інформацію конфіденційного характеру».
28 вересня Міністерство оборони Білорусі оголосило раптову перевірку бойової та мобілізаційної готовності військової частини № 06752, що у Мачулищах біля Мінська. Заявлялося, що під час перевірки, яка триватиме протягом місяця, планують призвати резервістів та зняти зі зберігання військову техніку.
4 жовтня Лукашенко провів нараду про військову безпеку. Він заявив, що в Білорусі мобілізації не буде, але при цьому наказав перевірити роботу мобілізаційної системи: «Закінчиться збиральна кампанія, акуратно потрібно закликати в районі людей, подивитися наявність та уточнити всі наші матеріали, списки та документи у військкоматах».
На цій нараді нелегітимний президент звинуватив Україну у зміцненні позицій на кордоні, утриманні там військ та нібито регулярних провокаціях.
8 жовтня українського посла Ігоря Кізіма викликали до білоруського МЗС, де вручили дипломатичну ноту. У ній стверджувалося, що Україна нібито планує удар територією Білорусі. У МЗС України заявили, що ці звинувачення не відповідають дійсності і висловили думку, що вручення дипломатичної ноти може бути частиною плану Російської Федерації влаштувати провокації та звинуватити в цьому Україну.
Що буде далі
Заяви Лукашенка на нараді 10 жовтня свідчать, що він узяв курс на ескалацію. Але як далеко вона зайде, поки що сказати важко. Теоретично можливі три варіанти розвитку подій:
безпосередня участь білоруської армії у вторгненні в Україну, що, швидше за все, спричинить мобілізацію в Білорусі;повторення сценарію лютого-березня 2022 року, коли російська армія наступала на Київ з території Білорусі, але білоруські солдати залишалися на своїх місцях;розміщення мобілізованих з Росії у Білорусі та їх підготовка білоруськими силовиками, але без наступу на Київ чи Західну Україну. З одного боку, таким чином РФ отримає від Лукашенка необхідну допомогу в мобілізації, з іншого – це відволікатиме увагу ЗСУ та змусить тримати на білоруському кордоні суттєві сили.Проти версії, що білоруська армія сама готується відкрити другий фронт, свідчить інформація, яка одночасно з’явилася із заявами Лукашенка про розгортання регіонального угруповання. За даними об’єднання «Беларускі Гаюн» та телеграм-каналу білоруських залізничників, Білорусь почала відправляти свою бронетехніку, зняту з консервації, до Росії. Ймовірно, ці танки будуть використовуватись на Донбасі. Якщо в найближчих планах Лукашенка повноцінна участь у війні та мобілізація, то такий крок був би нелогічний.
Однак навіть якщо курс на ескалацію не передбачає безпосередньої участі білоруських військових у війні, це не означає, що в результаті Білорусь не буде залучена до неї. На початку російського вторгнення керівництво України не мав ні сил, ні рішучості для нанесення контрударів по білоруській території. Нині ситуація змінилася.
Фото має ілюстративний характер. Фото: Белсат
По-перше, ВСУ має технічні можливості завдавати ударів углиб білоруської території. Американські РСЗВ HIMERS здатні бити щонайменше на відстань 80 км, а з використанням ракет ATACMS – на всі 300 км. Точно невідомо, чи справді США передали Україні ракети ATACMS, але ЗСУ у будь-якому разі продемонстрували здатність завдавати ударів на великій відстані: у серпні українці знищили російський військовий аеродром «Сакі» за 200 км від лінії фронту.
По-друге, представники українського керівництва самі говорять про готовність діяти щодо Білорусі рішучіше. Радник глави
офісу президента Олексій Арестович попереджав, що нового наступу з боку Білорусі Україна не терпітиме. Про це говорив і секретар РНБО Олексій Данилов: «Якщо з боку Білорусі будуть йти війська, як це було 24 лютого, вони отримають таку відповідь, на яку не розраховували».
Belsat.eu на початку війни вже писав, що головною мішенню можливих українських контрударів можуть стати насамперед військові об’єкти та інфраструктура, які використовується російською армією у війні проти України.
Автор: Гліб Нержин /ММ belsat.eu
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області