Навіщо Україні закон про повернення валютної виручки
Пояснюємо, чому потрібний такий закон і які маніпулятивні твердження звучать зараз .
Зернова схема живе
Неблагополучні зернотрейдери, як і раніше, зловживали валютними операціями. З початком повномасштабної війни ця схема стала дуже затребуваною: багато заможних українців прагнуть зберегти капітал, сховавши його на банківських рахунках десь у мирній Європі. Зерновий ринок для цього підходить якнайкраще.
Схема існує з 2014 року, коли Нацбанк дозволив продавати валюту за курсом, нижчим від ринкового. Згодом це правило було скасовано, але схема існує досі, стоячи бюджету в середньому $500 млн. на рік.
Наразі масштаби цієї угоди стали загрозливими. Загальні обсяги неповернення валютної виручки в Україну становлять приблизно $5 млрд. З них $4 млрд припадають на соняшник та зерно. Це дані Нацбанку, які нещодавно озвучив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник. За його оцінкою, схемою займається майже половина ринку соняшника. Легально працюють великі гравці, які експортують готову продукцію — олію та шрот. Дрібні ж скуповують та вивозять сировину. Причому у рекордних обсягах.
За даними асоціації « Укроліяпром », у березні-серпні 2021/22 маркетингового року експорт насіння соняшнику з України перевищив 1,6 млн. тонн. Це у 10 разів більше, ніж у 2020/21 МР. Якщо нічого не робити, до кінця року експорт цієї групи може перевищити 2,5 млн. тонн. За оцінкою асоціації, підстав для такого стрімкого нарощування експорту немає, і це є загрозою для вітчизняних виробників продукції з доданою вартістю. Через брак сировини потужності понад 130 українських олійних заводів не буде чим завантажувати. А це тисячі робочих місць та сотні мільйонів податків.
«Коли у нас купили 1,6 млн тонн соняшника, а це приблизно 700-800 тис. тонн олії, то Європа сказала, що йому наша олія не потрібна. А для чого? Вона вже її сама зробила з нашого соняшнику… Чому болгарські заводи мають працювати та відправляти 140 тис. тонн шроту до Китаю, який виробляється з українського соняшника? Але ж це наш ринок», — заявив гендиректор «Укрмаслопром» Степан Капшук в інтерв’ю UkrAgroConsult .
Що пропонують законодавці?
Законопроект №8166 зобов’язує всіх експортерів перед відправкою партії зерна чи соняшника покласти гроші на депозит у будь-якому комерційному банку, який буде гарантією повернення валютної виручки.
Нові експортні правила хочуть запровадити для пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшника, олії, макухи та шроту.
Мінімальний обсяг депозиту – 15% митної вартості партії. Після того, як товар було продано, а валюта повернулася до України, депоновані кошти в повному обсязі повертатимуться експортеру. Якщо він повернув лише частину валютної виручки, назад отримає пропорційну частку депозиту.
Законодавці передбачили виняток для великих експортерів із гарною репутацією. Якщо сукупна сума всіх попередніх експортних депозитів перевищує 35 млн доларів (але не перевищує 15% митної вартості), поповнювати депозит не потрібно.
Так, запропонований законопроект може створити певні бюрократичні складнощі для експортерів, але він не містить фінансових ризиків ні для аграріїв, ні для експортерів. Принаймні для тих, хто справді займається експортом, а не конвертацією кешу.
Для держави він створює необхідну подушку безпеки, адже допоможе усунути (або хоча б мінімізувати) шахрайські схеми, зупинити витік капіталу та стабілізувати курс гривні.
Хто та чому критикує законопроект? Чому Алекс Ліссітса проти?
Практично відразу після публікації проекту на сайті Верховної Ради кампанію проти нього запустив Український клуб аграрного бізнесу. Генеральний директор ІМК і колишній глава УКАБу Алекс Ліссітса вважає, що 8166 «має всі шанси зробити те, що не вдалося великій війні з Росією, призвести до колапсу експорту в сільськогосподарському секторі». Втім, його аргументи є суперечливими. Ліссітса очолює агрохолдинг ІМК, який скуповує олійні та зернові у фермерів. Не можна виключати те, що частина цих угод оплачується готівкою.
Тож за різкою критикою може ховатися цілком корисливий інтерес, вважає керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній.
«З огляду на сферу інтересів пана Ліссітси можна сказати, що він переслідує особисті інтереси, а ніяк не інтереси держави та її претензії залучені „за вуха“. Його аргументи більш ніж сумнівні та залучені до власної користі», - написав експерт.
УКАБ зазначає, що відкриття депозитів вимагатиме у аграріїв суттєвих фінансових та людських ресурсів. Втім, він не пропонує змінити цей пункт, наприклад, переглянувши суму депозиту чи норму щодо кожної експортної операції. Натомість голова агрохолдингу ІМК закликає Міністерство АПК заблокувати проект. На це звернув увагу Тарас Загородній:
«Неозброєним оком видно, що керівник агрохолдингу намагається у будь-який спосіб заблокувати спробу держави зупинити витік грошей із країни».
Помилковим аргументом також є те, що НБУ зможе «заморожувати» депозитні 15% і розпоряджатися ними на власний розсуд. Такої норми у проекті немає — кошти у повному обсязі повернуться експортеру одразу після того, як він виконає свої законні зобов’язання та поверне виручку до країни.
Ще один важливий момент, який критикують зацікавлені у виведенні коштів бізнесмени. Необов’язкове відкриття депозиту для тих, хто вже поклав на рахунок $35 млн, — це не дискримінація, а спроба відсікти від експорту соняшника та зерна експортерів-одноденок, які зазвичай займаються конвертацією грошей», — пише Загородній.
Наразі проект № 8166 розглядає податковий комітет. Бізнес та громадськість мають час вносити конструктивні пропозиції. Тим більше, що автори проекту готові до компромісів. «Ми можемо дискутувати 10 чи 15%, але не готові говорити, готові чи ні, не повертати. Краще середнякам і великим експортерам просто повертати валютний виторг в Україну», — сказав голова податкового комітету Вадим Гетьманцев у коментарі виданню Agropolit.
Джерело: skelet.info
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області