Президент Азербайджану відмовився від мирних переговорів з Вірменією через Макрона

Президент Азербайджану відмовився від мирних переговорів з Вірменією через Макрона
Президент Азербайджану відмовився від мирних переговорів з Вірменією через Макрона
Алієв незадоволений реакцією Франції на недавнє загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відмовляється від зустрічі з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном у Брюсселі через те, що вірменська сторона запропонувала підключити до переговорів президента Франції Еммануеля Макрона. Алієв незадоволений реакцією Франції на недавнє загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном і не бажає, щоб Макрон брав участь у мирних переговорах як посередник. Про це повідомляє DW .

«Зустріч мала відбутися у Брюсселі 7 грудня. Однак учора Хікмет Гаджієв (помічник Ільхама Алієва – ред.) повідомив мені, що з ним зв’язалися з офісу (голови Євроради – ред.) Шарля Мішеля. Повідомлялося, що прем’єр-міністр Вірменії може дати згоду на цю зустріч лише в тому випадку, якщо на ній буде присутній президент Франції Еммануель Макрон. Це означає, що зустріч не відбудеться”, – заявив азербайджанський президент на міжнародній конференції у Баку.

Алієв пояснив своє рішення реакцією Франції на недавнє загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

«Менш ніж через тиждень після зустрічі в Празі президент Макрон у своєму інтерв’ю розкритикував Азербайджан і звинуватив нас у тому, чого ми не робили. Після цього була резолюція Сенату Франції, абсолютно неприйнятна та образлива. Далі була ще одна антиазербайджанська резолюція Національної асамблеї Франції, а потім спроба Франції атакувати нас через саміт Франкофонії (Міжнародної організації франкомовних країн – ред.). Це є неприйнятним, оскільки Франкофонія є гуманітарною організацією», – заявив Алієв.

6 жовтня Нікол Пашинян та Ільхам Алієв у присутності Макрона та Шарля Мішеля зустрілися у столиці Чехії.

15 листопада Сенат Франції ухвалив резолюцію під назвою «Застосування санкцій проти Азербайджану та його негайний вихід з території Вірменії, вимога дотримання угоди про припинення вогню від 9 листопада 2020 р. та сприяння всім ініціативам, спрямованим на встановлення міцного миру між двома країнами».

У резолюції Франкофонії «Про кризові ситуації в зоні франкомовних країн, їх подолання та зміцнення миру» було виражено солідарність із членом організації.

Чергове загострення між Азербайджаном та Вірменією розпочалося в середині вересня. Після війни у 2020 році та укладання мирного договору в азербайджанців залишилися претензії до сусідів. Зокрема, Азербайджан вважає, що "Армія оборони" в Карабаху – це вірменські війська, які не повинні перебувати на його території. Крім того, він наполягає на якнайшвидшому створенні "Зангезурського коридору", який має стати транспортною артерією на території Вірменії між основною частиною Азербайджану та Нахічеванською автономною республікою.

Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області

Читайте більше новин по темі:


Распечатать