Антиолігархічний закон Зеленського поставили на паузу, але у Ахметова відбирають комбінати
Виявляється, антиолігархічний закон Зеленського «повноцінно поки що не імплементується» з кількох причин.
По-перше, досі немає висновку Венеціанської комісії щодо закону. Його розгляд потребує комплексної оцінки з урахуванням різних аспектів. Йшлося про те, що ніхто у світі ніколи не робив такого — назвати своїх бізнесменів старовинним словом олігархи на підставі формальних критеріїв. Тому наслідки таких дій непередбачувані з усіх боків, і всі чекають на розвиток подій.
Ахметова теж хочуть «розкуркулити»?
На думку «Наших грошей», причина банальніша. Щоб визнати когось олігархом за цим законом, потрібно довести три із чотирьох критеріїв — наявність активів понад 2,5 млрд грн, монополії, політичного впливу та медіа. АМКУ ще не визнав жодної монополії в жодного олігарха. А в «природних монополіях» (облгази, обленерго) Коломойського у значних частинах немає. І Ахметов уже втратив медіа.
Тому спроба імплементації закону без цих прізвищ у переліку олігархів призведе до скандалу та повної дискредитації і без того жалюгідного закону. Але гроші на цю тему освоїти не забули — РНБОУ за 2,5 мільйона гривень замовила розробку «реєстру олігархів», який невідомо колись запрацює.
По-друге, війна дещо знизила загальний вплив олігархів на економіку України.
Ахметова теж хочуть «розкуркулити»?
Дослідження ЦЕС зафіксувало, що це падіння розпочалося ще до вторгнення. І війна добила ще більше. Купу заводів справді знищено.
Ахметова теж хочуть «розкуркулити»?
Він додав, що олігархічний закон має залишитися «гвинтівкою на стіні», щоб була можливість лякати та стріляти, якщо олігархи знову почнуть піднімати голову.
На думку "Наших грошей", цей закон залишиться хіба що жупелом для інтоксикації вітчизняного бізнесу. Лобісти цього закону у владі змогли зробити його одним із пунктів обов’язкової програми для вступу до Євросоюзу. При цьому всім зрозуміло, що фігуранти українського переліку олігархів матимуть проблеми зі світовими банками та міжнародними партнерами. Тобто, фактично, закон спрямований на придушення нинішніх власників, щоб їх активи могли змінити власників або за допомогою банкрутства, або реприватизації.
При цьому на забій вже очевидно спрямовують найбагатшого українця Ріната Ахметова. Днями почався віджимання перлини з фундаменту його імперії — гірничо-збагачувальних комбінатів.
Конституційний суд 10 листопада перейшов до закритого розгляду справи щодо приватизації «Укррудпрому». За часів Кучми було ухвалено спеціальний закон, який дозволив продати пакети акцій десятка гірничодобувних підприємств у Кривому Розі та Донецькій області та в Криму. Тоді ходили легенди про посланців олігарха з валізами кешу прямо у сесійній залі парламенту, які збирали та набрали голоси під той закон. 2004 року майже все це без конкуренції забрав Ахметов.
У 2018 році півсотні нардепів зробили подання до Конституційного суду щодо законності приватизації. Але луна Майдану вже не гуляла коридорами Банкової, Небесну сотню чиновники поминали хіба що марно, і в 2019 році суд повідомив про закриття справи. Про неї забули до листопада 2022 року, поки хтось не реанімував цей підкоп під активи Ахметова.
Як розповів Малишко кореспондентові «Наших грошей», для нього реанімація справи була повною несподіванкою: «Щелепи відпали!». Запрошення на судовий розгляд зайшло до Мін’юсту напередодні засідання. Тому зараз міністерство готує додаткові матеріали.
«Але Конституційний суд перейшов у закритий розгляд, тому тепер рішення може бути будь-коли — хоч сьогодні. Це питання пошуку голосів усередині суду», - сказав «Нашим грошам» міністр юстиції.
Щодо пошуку голосів у КС — це важлива ремарка. Бо в цьому суді багато різних суддів. Вважається, що хтось із них чутливий до будь-яких сигналів Банкової, а хтось може прислухатися до голосу власного розуму. Для когось аргументи олігарха вагомі, а комусь комфорт забезпечують люди у погонах.
Очевидно, що справу в КС реанімували не тому, що якийсь суддя йшов коридором, зачепився за папку на підлозі та вирішив прибрати її, щоб не заважала. Це рішення справді державної ваги.
Йдеться про основний генератор кешу Ахметова. ГЗК добувають дуже дешеву руду, яку українська держава ніколи не обкладала дорогою рентою. Більше того, державна «Укрзалізниця» завжди дозволяла перевозити руду дешевше ніж будь-які інші вантажі. Отже, виходило, що Ахметов саме за рахунок державних пільг спрямовував руду на свої металургійні комбінати та експортував її зі значно більшою маржею, ніж його світові конкуренти. Та й теж був у плюсах, бо ці активи йому дешево дісталися. Достатньо сказати, що приватизація однієї «Криворіжсталі» принесла державному бюджету більше, ніж продаж усіх (!) інших заводів за всю (!) історію незалежної України.
До вторгнення "Метінвест" генерував Ахметову неймовірні гроші. За першу половину 2021 року материнська компанія Metinvest BV отримала $2,77 мільярда чистого прибутку. На цьому тлі доходи енергетиків ДТЕКу — це жалюгідні копійки.
Держава Зеленського ще минулого року почала наступ на рудний бізнес Ахметова. «Укрзалізниця» почала піднімати тарифи, було зроблено зміни до закону про ренту. Проте великого ефекту від цього не встигли відчути через вторгнення Росії на початку 2022 року. Після цього «Метінвест» зупинив рудні комбінати через обстріл та неможливість експортувати руду з України через порти. Генератор кешу фактично припинив роботу.
Якщо Конституційний суд набере більшість для рішення про неконституційність приватизації «Укррудпрому» за часів Кучми, це дозволить відібрати ці пакети акцій і виставити їх на повторну приватизацію. Або можна залишити комбінати у власності держави для створення потоків під керуванням Фонду держмайна під керівництвом Умерова. Обидва варіанти можуть приносити дивіденди ініціаторам антиахметівського процесу.
Також не виключено, що Ахметову можуть надати можливість купити квиток до Конституційного суду, щоб він зміг розвалити це рішення. І тоді він залишиться хоч і біднішим, але власником кешегенератора.
Але чому саме у такий розвиток подій не віриться. Ахметов уже здав державі телевізійну ліцензію. Його колишні медійники під брендом «Ми-Україна» вже посіли місце у телемарафоні, мають нове фінансування невідомого походження та повністю толерують Офіс президента у своїх ефірах. Мільярди «Метінвесту» знаходяться в руках голландської материнської компанії. Тому Ахметова з Україною об’єднує вже набагато менше ніж рік тому. І якщо ще й СБУ натисне на якусь зраду, історія Ахметова в Україні може закінчитися.
Тому що для когось криза – це можливість.
Джерело: Skelet.Info
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
